http://www.ted.com/talks/lang/rus/sugata_mitra_the_child_driven_education.html

http://www.ted.com/talks/lang/rus/sugata_mitra_the_child_driven_education.html

Рефлексія тьютора

Щойно закінчилось навчання в дистанційному курсі "Український фольклор". Це пілотний курс, тому потребує доопрацювання. З'явилось багато нових ідей, прийшло усвідомлення того, що важкі завдання відлякують учнів, а легкі не дають потрібних результатів. Важливо також не переобтяжувати курс завданнями, бо, як говорять у народі, що занадто, то не здраво. 

Чотири тижні навчання не дали можливості застосувати роботу в групах чи реалізацію спільного проекту, проте  відкрили очі на ряд важливих проблем і прорахунків. 

Moodle - цікаве навчальне середовище, яке дає можливість проаналізувати  роботу учня за день, місяць, за період навчання.  після реєстрації і до останнього дня в курсі. Група №1 - першопрохідці. Зареєстровано було 18 чоловік, проте до останнього тижня дійшли лише 5. 

Завдання в курсі потребують часу, а учні після навчального дня не завжди можуть виділити час, щоб вчитися дистанційно.  Проведення синхронного спілкування в чаті теж не завжди вдається, бо потребує попередньої підготовки учня, без якої дитина комплексує і не хоче виходити на зв'язок онлайн.

Вже перший тиждень показав, що деякі  види завдань себе не виправдовують, їх варто замінити і використовувати інші інструменти Moodle.  Завдання HotPotaitos  не можна оцінити , та й не варто, бо вони цікаві тільки для самоперевірки.

А взагалі варто дослухатися до дітей: курс має бути  нетривалий, цікавий і потрібний (підготовка до екзамену, ЗНО),  інтерактивний, живий.

Заговори, щоб я тебе побачив!

Іноді складається враження, що люди не задумуються над тим, що роблять, що говорять, не стримують своїх емоцій, не реагують на тих, хто їх оточує.. Нещодавно відвідала вебінар, на якому ведуча просто читала  матеріал (виразно, з певними інтонаціями, аже ж читала!!!) На слайдах розміщувалася інформація, про яку авторка згадала між іншим, а от довго розповідала про те, чого не відтворила візуально. На запитання, які читала в чаті, відповідала дуже агресивно. Свої ж  запитання ставила кожному з присутніх окремо, хоча можна було б застосувати мозковий штурм. Отож я  хочу поговорити про етикет в Інтернеті.

 

Етикет – встановлений порядок поведінки будь-де. Netiquette (англ. dsl net + etiquette (tnbrtn) – нетикет, мережевий етикет. Спілкування в мережі має свої особливості. По-перше, ти не бачиш свого співрозмовника, не знаєш його віку, його поглядів, тому краще не говорити/писати того, що тобі самому не сподобалось би. По-друге, ти не знаєш, як твій мережевий співрозмовник  відреагує на твоє зауваження, або жарт, адже  мимоволі ти можеш його образити. По-третє, якщо ви спілкуєтесь у чаті, то треба уважно слідкувати за ходом своїх думок, бо зайва емоція може стати виявом твого безкультур'я або не знання елементарних правил.

Вікіпедія подає ряд цікавих правил того, що не слід робити в мережі.

 

Чого не варто робити або Що засуджують у мережі

Флейм (від англ.flame — вогонь - словесна війна, яка не має жодного стосунку до початкової теми.

Повідомлення флейму містять особисті образи і часто направлені на подальше розпалювання сварки. Іноді застосовується в контексті тролінгу, але частіше флейм спалахує просто через образу на віртуального співрозмовника.

Причини флейму

• Дружні глузування, невдалі і двозначні жарти, натяки тощо — образливі при нормативному тлумаченні в серйозному сенсі.
• Різкі висловлювання на адресу «сторонніх об'єктів» (ігор, корпорацій, спортивних команд, програм, фільмів, артистів), які хоч і не є нападками на особу, теж, але можуть прийматися їм близько до серця.
• Неаргументована критика чи насмішка, наприклад, з приводу тезисного висловлювання без висунення антитези.
• Деякі полемічні прийоми (наприклад, шляхом доведення до абсурду правильно вираженої думки співрозмовника за допомогою підміни понять).
• Зверхні вирази, викликані помилковим визначенням віку або кваліфікації співрозмовника.
• Кидання виклику співрозмовнику.
• Різні погляди на політичні та історичні події.
• Дебати, полеміка, демагогія, з використанням образливих висловлювань, що не стосуються початкової теми.

Флуд (від англ. flood /flʌd/ — «повінь», «потоп») — марнослів’я, велике за обсягом повідомлення в інтернет-форумах і чатах, яке не несе якоїсь нової чи корисної інформації. Крім того, на форумах флудом називають будь-яке повідомлення, яке не стосується теми форуму (офтопік).

Особа, яка поширює флуд, називається флудером.

Флуд поширюється як знічев'я, так і з метою тролінгу, наприклад, з бажання комусь дошкулити. Мережевий етикет засуджує флуд і флейм, тому що вони роблять важким спілкування, взаємодопомогу та обмін інформацією. У багатьох інтернет-форумах створюються спеціальні окремі розділи і теми «для флуду» (на деяких форумах їх з гумором називають галявина флудера), щоб флудери не поширювали свою діяльність на інші розділи і теми.

Спам (англ. spam) — масова розсилка кореспонденції рекламного чи іншого характеру людям, які не висловили бажання її одержувати. Передусім термін «спам» стосується рекламних електронних листів.
Термін спам почав вживатися з 1993 року, коли рекламні компанії стали публікувати в групах новин Usenet, дискусійних листах, гостьових книгах повідомлення, що не стосуються заданої тематики, або повідомлення, які є прямою рекламою

Офтопік (від англ. offtopic (поза темою) — будь-яке мережеве повідомлення, що виходить за рамки теми спілкування. Офтопіком можна вважати:

• запис на веб-форумі, що не відповідає або загальному спрямуванню форуму, або тій темі, в рамках якої запис зроблено;
• лист в поштовій розсилці, що не відповідає темі розсилки;

• запис в будь-якій із спільнот LiveJournal, що не відповідає профілю цієї спільноти;
• запис в гостьовій книзі, що не відповідає тематиці веб-сайта, на якому розміщена гостьова книга;
• репліка в чаті, що не відповідає заявленій темі (топіку) діалогів чату.

Офтопік є порушенням мережевого етикету.

Матеріал з Вікіпедії

Дистанційний курс : навчальне середовище

Довгий час була переконана, що для якісного дистанційного навчання необхідно мати  віртуальне навчальне середовище, наповнене цікавим і потрібним для учнів матеріалом. Так виникла ідея дистанційного курсу "Сучасна українська література для старшокласників". Проблемна лабораторія дистанційного навчання  НТУ "ХПІ", яку очолює професор В.М.Кухаренко,  надала можливість не тільки розміщувати там свої уроки, але й навчати дітей.

Веб-клас має багато позитивних моментів. Діти, які зареєструвалися в курсі, легко в ньому орієнтуються. Навігація не викликає труднощів навіть у тих, які з комп'ютером щойно познайомились.  Анкетування, тестування, завдання для самоперевірки, спілкування у форумі та чаті - все це дає можливість дитині реалізувати себе, розкрити свої природні здібності.

На зміну Веб-класу прийшов Moodle. Його легко й зручно заповнювати  матеріалами. Він передбачає види завдань, які мають зацікавити учнів. От тут і виникає запитання: чому ж тоді учні не поспішають реєструватися в курсі? В одній із анкет (дистанційний курс "Український фольклор") дитина відповіла, що, по-перше, курс має бути їй потрібний, наприклад, для підготовки до ЗНО. По-друге, він не повинен бути переобтяжений матеріалами. По-третє, він має скерувати дитину в певному напрямку, примусити її думати.

Яку ж роль відіграє навчальне середовище в дистанційному курсі?  Проаналізувавши різні електронні курси, я прийшла до висновку, що важливим є не навчальне середовище (хоча на першому етапі запровадження дистанційного навчання в середній  школі воно важливе), а методика навчання, яка включає і різнорівневі  й оригінальні завдання, і педагогічні  технології, і групові проекти, і вихід на соціальні мережі.

Вебінари в дистанційному навчанні

Вебінар - цікавий інструмент для застосування в дистанційному навчанні. Відвідуючи вебінари на різних платформах, переконалася, що дуже практичною і зручною для викладача є WebSoft, який надає можливість інтерактивного спілкування, опитування, керування вебінаром, а також можливість завантажувати не тільки презентації, а й відео. Мій досвід у проведенні вебінарів поки що невеликий, проте розумію, що цією формою роботи нехтувати не можна. Одну із консультацій для підготовки до ЗНО можна подивитись тут  "Давньоруська література"

Словничок
Вебінар (webinar) – навчальний семінар, що відбувається у віртуальному класі і проводиться з використанням онлайн-комунікації. Ведучий і слухачі спілкуються з допомогою відео та аудіо-формату, використовують текстовий чат, презентації.  На екрані можна малювати, писати, підкреслювати, вказувати на щось з допомогою спеціальних інструментів. 

Наука на благо студента!!!

Цікаві мобітести пропонує  НАУКМА.

Тепер абітурієнти можуть за власним бажанням пройти внутрішнє тестування та довести, що вони не просто вивчили профільний предмет, а мають добрі знання з основних загальноосвітніх предметів і вміють їх використовувати, можуть логічно мислити, зосереджуватися і швидко працювати.

Мобітести НаУКМА — це безкоштовні програми для мобільних телефонів, смартфонів та кишенькових комп’ютерів, які дозволяють користувачам проходити навчально-тренувальне тестування з різних загальноосвітніх предметів. Завдання для Мобітестів розробляють, оновлюють і доповнюють висококваліфіковані фахівці НаУКМА, а самі програми сумісні з усіма моделями телефонів, які підтримують M-Smart OS.

Мабуть, скоро будемо тестування проходити вдома за власним ПК. Це здорово!
Читати на сторінці http://www.ukma.kiev.ua/ua/vstup/a_2009/mt/index.php

Інтерактивне навчання

Поняття «інноваційний», «інтерактивний», «дистанційний» дуже легко увійшли в щоденний побут сучасного вчителя. Сьогодні без усвідомлення важливості цих понять і втілення їх у життя просто не можна розбудовувати освітній простір середньої школи. Сьогодні важко  знайти дитину, яка не має комп’ютер вдома і не знає важливих офісних програм Windows. Діти щодня користуються мережею Інтернет, знаходячи там або виконані завдання, тексти, аудіо, перекази художніх творів  або віртуальних друзів, з якими «зависають», забуваючи про щоденні  проблеми. Тому так важливо повернути те, що так люблять діти, в освітнє русло, щоб захоплення послужило для реалізації благородної мети.

У 1991 році американськими вченими Нейлом Хоувом і Вільямом Штраусом була створена  так звана "теорія поколінь". Нейл Хоув був економістом і фахівцем в області демографії, а Вільям Штраус - істориком, письменником і драматургом. Вони одночасно і незалежно один від одного вирішили докладно вивчити таке поняття як "покоління". Їх увагу привернув відомий "конфлікт поколінь", не пов'язаний з віковими протиріччями. Якби не існувало такого конфлікту, люди, досягаючи певного віку, набували б вікових цінностей, характерних для цього періоду. Але діти, досягаючи віку своїх батьків, не стають точно такими ж, як вони. 

Автори теорії проаналізували всю історію США і виявили цікаву закономірність: існують певні періоди, коли більшість людей володіють схожими цінностями. Основою теорії стали цінності представників різних поколінь. Формування цінностей відбувається до 12-14 років.

 
Нинішнє молоде покоління називають поколінням Y та   Z. Покоління Y називають поколінням Мережі і поколінням Міленіум, бо його представники закінчують школу в новому тисячолітті. Формування їхніх цінностей пов'язано з розвитком цифрових технологій. Мобільні телефони й інтернет - їх звична дійсність. Покоління Z (роки народження - 2003-2023) - це наше не таке вже й далеке майбутнє.  Це дійсно інші покоління. У цих дітей не тільки не залишилося нічого радянського, їх не можна назвати і пострадянським поколінням.  Вони мислять інакше, ніж їхні однолітки десять років тому. Вони впевненіше дивляться в майбутнє і спокійніше ставляться до цього. Їх основні якості: впевненість у собі, оптимізм, ініціативність, орієнтація на суміщення кар'єри та сім'ї, аполітичність, конформізм, прагматизм і схильність до довгострокового планування. 

Вони націлені на успіх, при цьому розуміють його не так, як їх попередники. На перше місце вони ставлять не матеріальну складову, а кар'єру і професійний успіх. Чи можна їх учити по-старому? Я думаю, ні. Щоб зрозуміти їх, треба вчитися і опановувати нові технології, які дадуть можливість говорити  їхньою мовою і бачити світ їхніми очима.