Довгий час була переконана, що для якісного дистанційного навчання необхідно мати віртуальне навчальне середовище, наповнене цікавим і потрібним для учнів матеріалом. Так виникла ідея дистанційного курсу "Сучасна українська література для старшокласників". Проблемна лабораторія дистанційного навчання НТУ "ХПІ", яку очолює професор В.М.Кухаренко, надала можливість не тільки розміщувати там свої уроки, але й навчати дітей.
Веб-клас має багато позитивних моментів. Діти, які зареєструвалися в курсі, легко в ньому орієнтуються. Навігація не викликає труднощів навіть у тих, які з комп'ютером щойно познайомились. Анкетування, тестування, завдання для самоперевірки, спілкування у форумі та чаті - все це дає можливість дитині реалізувати себе, розкрити свої природні здібності.
На зміну Веб-класу прийшов Moodle. Його легко й зручно заповнювати матеріалами. Він передбачає види завдань, які мають зацікавити учнів. От тут і виникає запитання: чому ж тоді учні не поспішають реєструватися в курсі? В одній із анкет (дистанційний курс "Український фольклор") дитина відповіла, що, по-перше, курс має бути їй потрібний, наприклад, для підготовки до ЗНО. По-друге, він не повинен бути переобтяжений матеріалами. По-третє, він має скерувати дитину в певному напрямку, примусити її думати.
Яку ж роль відіграє навчальне середовище в дистанційному курсі? Проаналізувавши різні електронні курси, я прийшла до висновку, що важливим є не навчальне середовище (хоча на першому етапі запровадження дистанційного навчання в середній школі воно важливе), а методика навчання, яка включає і різнорівневі й оригінальні завдання, і педагогічні технології, і групові проекти, і вихід на соціальні мережі.
