Молоде покоління перестало читати. Це трагедія для суспільства. Можна виховувати дитину, застосовуючи фізичні (класичний ремінь) й психологічні методи (нотації), проте це не матиме такого впливу, як приклад з художнього твору. Герої, яким заздрили, поведінку яких наслідували, над життям яких розмірковували - засуджували, виправдовували, ідеалізували, - мають значно більший вплив на дитину, ніж застереження та повчання дорослих. На жаль, книга сьогодні в активному вжитку лише в школі. Підручники та тексти за програмою - ось обмежений перелік літератури, якою користується сучасний учень. Можна, звичайно, звинувачувати книговидавців у тому, що книга надто дорога і не кожен має можливість її придбати; можна шукати причини в завантаженості дитини та в слабкому здоров'ї; можна робити закиди швидкому розвитку технічного прогресу, який своїми технологіями витісняє книгу з активного побутування. Можна. Опустивши руки і визнавши свою поразку, можна покірно спостерігати, як герої бойовиків та садистських мультиків, завезених із далекого закордону, калічать психіку дитини вже з малих літ, а комп'ютерні ігри паралізують життєву силу нашого молодого покоління.
Колись хтось мудрий заявив: "Хто не хоче нічого робити, шукає причину, а той, хто хоче щось змінити, - спосіб досягнення мети". Завдання вчителя літератури в умовах сьогодення, на мою думку, полягає в тому, щоб відкрити дитині чарівний світ літератури, навчити її любити та розуміти, спонукати до роздумливого читання.
